Оксана Литвиненко
Слово «ліцей» українські батьки чули завжди — але з 2027 року воно набуває нового, цілком конкретного змісту: стартує профільна старша школа, і після 9 класу всі учні обиратимуть освітню траєкторію. Розбираємо без паніки: що таке академічний ліцей, чим він відрізняється від професійного шляху, як виглядатиме вступ — і що з цього приводу робити родинам сьогоднішніх учнів середньої школи.
Суть реформи двома абзацами
Українська школа переходить на 12-річну модель, і її верхній поверх — профільна середня освіта: 10–12 класи. Першими на цей поверх у 2027 році піднімуться діти, які стартували в НУШ 2018-го. Ідея реформи: замість «усі вчать усе потроху» старшокласник обирає напрям і вивчає поглиблено те, що відповідає його планам.
Шляхів після 9 класу два. Академічний ліцей — для тих, хто орієнтується на університет: три роки профільного навчання (природничий, математичний, гуманітарний, мовний та інші профілі — набір залежить від закладу). Професійна освіта — коледжі та профліцеї, де паралельно здобувається професія і повна середня освіта. Важливо: це не «сильні проти слабких», а різні маршрути до різних цілей — і обидва залишають двері до вищої освіти відчиненими.
Як виглядатиме вступ
Академічні ліцеї формуються як окремі заклади старшої школи, і там, де охочих більше, ніж місць, діятиме конкурсний відбір. Інструменти відбору наразі формуються: базово це результати навчання за 9 клас та вступні випробування закладу, а в перспективі ключову роль має відіграти оновлена ДПА після 9 класу, яка стає обов’язковою з 2028 року — її завдання з української мови та математики УЦОЯО вже апробує. Повну хронологію реформи атестації ми тримаємо актуальною в гіді «Що таке ДПА і чи проводять її зараз».
Чесне застереження: мережа ліцеїв і правила прийому зараз активно формуються, деталі відрізнятимуться між громадами й роками. Стратегія для батьків — стежити за рішеннями МОН і власної громади, а не за чутками з батьківських чатів.
Що робити вже зараз
Головна підготовка до будь-якого відбору — рівна база з української мови та математики за 7–9 класи: саме ці два предмети є ядром і майбутньої ДПА-9, і вступних випробувань. Для математики випробуваний інструмент — системна робота зі збірниками (розбори типових завдань — у матеріалі про збірник Мерзляка). Другий трек — вибір профілю: він має виростати з інтересів дитини, а не з престижності слова «математичний» у назві. Гуртки, олімпіади, курси — найкращий спосіб «приміряти» напрям до того, як він стане обов’язковим на три роки.
Батькам семикласників я раджу зробити одну просту річ уже цієї осені: разом із дитиною скласти список «що мені цікаво робити годинами». Профіль, обраний від інтересу, тягне дитину вгору; профіль, обраний зі страху, три роки тягне з дитини сили.
Оксана Литвиненко, головна редакторка dpa.in.ua/, 12 років викладала у школі
Часті запитання
Наша школа — звичайна ЗОШ. Дитина зможе лишитися в ній після 9 класу?
Залежить від рішення громади: частина шкіл стане гімназіями (5–9 класи), старші класи концентруватимуться в ліцеях. Перелік ліцеїв своєї громади — перше, що варто з’ясувати заздалегідь.
Чи означає конкурс, що «слабких» дітей нікуди не візьмуть?
Ні: повна середня освіта гарантована кожному. Конкурс можливий у конкретні популярні ліцеї — як зараз у сильні школи; альтернативи (інший ліцей, профосвіта) залишаються завжди.
Дитина зараз у 5 класі. Нас це стосується?
Так, і у вигіднішій позиції: є кілька років, щоб спокійно тримати базу і пробувати напрями. Панікувати не треба — треба лише не пускати 7–9 класи на самоплив.