Пілотна ДПА для 4 класу у 2026 році: хто складав і навіщо це потрібно

26

Пілотна ДПА для 4 класу у 2026 році охопила близько 10 тисяч четвертокласників із різних регіонів і типів шкіл, повідомляє редакція DPA. Учні виконували завдання з державної мови, читання та математики, однак це була не обов’язкова атестація для всіх випускників початкової школи, а масштабна апробація нової моделі оцінювання у формі, наближеній до зовнішнього незалежного оцінювання.

Головне завдання пілоту полягало не лише у перевірці тестів. Український центр оцінювання якості освіти мав випробувати повний технологічний цикл: передавання матеріалів школам, організацію робіт, перевірку відповідей, внесення результатів до спеціальної освітньої платформи та централізоване опрацювання даних.

У 2025/2026 навчальному році всі випускники шкіл були законодавчо звільнені від обов’язкової ДПА, тому участь у пілотуванні не можна прирівнювати до звичайного державного іспиту.

Хто складав пілотну ДПА для 4 класу у 2026 році

До апробації залучили не всіх четвертокласників України, а сформовану вибірку приблизно з 10 тисяч учнів і учениць. Школи-учасниці представляли різні регіони та типи закладів загальної середньої освіти, щоб організатори могли перевірити процедуру в неоднакових умовах — у великих містах, невеликих громадах, ліцеях, гімназіях та звичайних школах.

Перелік закладів формував Український центр оцінювання якості освіти, а органи управління освітою мали сприяти проведенню апробації.

Конкретну школу могли включити до пілоту за затвердженим переліком, а вже всередині закладу визначали учнів, учителів та відповідальних працівників, інформацію про яких вносили до спеціальної освітньої платформи. До 13 квітня 2026 року школи мали передати відомості про учасників і педагогів, до 14 квітня регіональні центри надавали доступ до платформи, а до 24 квітня заклади вносили дані про залучених учителів.

Участь дитини в такому пілоті означала перевірку нової процедури, а не проходження обов’язкової ДПА, від якої учнів у 2026 році звільнили законом.

Основні категорії учасників виглядали так:

• четвертокласники зі шкіл, включених до затвердженої вибірки;
• учителі початкових класів, які організовували виконання робіт;
• педагоги, залучені до перевірки письмових відповідей;
• адміністрації шкіл, відповідальні за матеріали, графік і внесення даних;
• працівники регіональних центрів оцінювання якості освіти;
• фахівці УЦОЯО, які координували пілот і аналізували результати;
• спеціалісти, відповідальні за роботу освітньої платформи.

Включення школи до апробації не означало, що її учнів обирали за рівнем успішності. Для якісного пілотування потрібна різнорідна вибірка, яка показує, як інструмент працює з дітьми, що мають різну навчальну підготовку, навчаються за неоднаковими програмами та перебувають у різних організаційних умовах.

У попередньому етапі 2024 року було залучено 39 шкіл, близько 2 тисяч учнів і 90 класів. Тоді фахівці випробовували завдання з математики, української мови та читання. Масштаб у 10 тисяч учасників у 2026 році був потрібний уже для перевірки не окремих елементів, а значно ширшої моделі проведення.

Параметр	Пілотування 2026 року
Кількість учасників	Близько 10 000 четвертокласників
Охоплення	Різні регіони України
Типи закладів	Різні типи шкіл
Статус участі	Апробація, а не загальна обов’язкова ДПА
Організатор	Український центр оцінювання якості освіти
Координація на місцях	Регіональні центри, органи управління освітою та школи
Основний технологічний елемент	Спеціальна освітня платформа
Період проведення робіт	За графіком УЦОЯО навесні 2026 року
Завершення перевірки школами	До 28 травня 2026 року
Внесення результатів до платформи	До 12 червня 2026 року

Батькам, які хочуть розібратися в різниці між підсумковою контрольною, апробацією та повноцінною державною атестацією, допоможе окремий матеріал про те, що таке ДПА і чи проводять її зараз. У ньому пояснюється, коли атестація є обов’язковою, хто визначає її формат і чому шкільна контрольна робота не завжди має статус ДПА.

Які завдання виконували четвертокласники

Завдання пілотної ДПА для 4 класу охоплювали дві ключові освітні галузі — мовно-літературну та математичну. УЦОЯО визначає їх як фундамент для подальшого навчання в базовій школі: без сформованого читання з розумінням, письмового мовлення, обчислювальних навичок і здатності розв’язувати задачі учневі складно опановувати інші предмети.

Мовна частина не обмежувалася диктантом або тестом із правил. Календарний план передбачав усну взаємодію, роботу з текстом, письмову взаємодію та дослідження мовлення.

Математична частина включала розв’язування задач, інтерпретацію й аналіз результатів, а також дослідження ситуацій. Така конструкція показує, що модель орієнтується не лише на відтворення вивчених правил, а й на застосування знань у практичному контексті.

Державна мова та читання

Мовно-літературне оцінювання мало показати, чи вміє дитина слухати співрозмовника, формулювати відповідь, працювати зі змістом тексту та створювати власне письмове висловлення. Це ширший набір компетентностей, ніж механічне визначення частин мови або вставляння пропущених букв.

До основних компонентів належали:

1. Усна взаємодія. Учень мав сприймати запитання або репліку, відповідати по суті, пояснювати думку та підтримувати комунікацію.
2. Робота з текстом. Перевірялося розуміння змісту, уміння знаходити факти, визначати головну думку, встановлювати зв’язки між частинами тексту.
3. Письмова взаємодія. Дитина мала сформулювати коротку зв’язну відповідь відповідно до запропонованої ситуації.
4. Дослідження мовлення. Завдання могли вимагати порівняння мовних одиниць, спостереження за їхнім використанням або обґрунтування вибору.
5. Використання мовних норм. Оцінювалося, наскільки правильно дитина застосовує лексику, граматику, орфографію та пунктуацію на рівні початкової школи.

Для додаткової практики з аналізу тексту, письмових відповідей і мовних вправ можна використати розбір інтегрованих робіт з української мови та читання для 4 класу. Це не офіційний комплект пілоту 2026 року, але він допомагає побачити типові навички, які перевіряють після завершення початкової школи.

Математика

Математичні завдання також виходили за межі простого обчислення прикладів. Учням потрібно було розв’язувати задачі, аналізувати отримані результати, працювати з математичною інформацією та досліджувати запропоновані ситуації.

Перевірка могла охоплювати:

• читання та запис багатоцифрових чисел;
• усні й письмові обчислення;
• порядок виконання дій;
• роботу з величинами та одиницями вимірювання;
• розв’язування сюжетних задач;
• визначення залежностей між даними;
• аналіз таблиць, схем або діаграм;
• перевірку правдоподібності отриманого результату;
• пояснення способу розв’язання;
• застосування математики в побутовій ситуації.

На відміну від контрольної, де вчитель може врахувати темп конкретного класу, стандартизований інструмент має однаково вимірювати результати учнів із різних шкіл. Саме тому завдання проходять кілька етапів: розроблення, експертування, апробацію на вибірці, статистичний аналіз і доопрацювання. Після цього придатні завдання можуть включати до банку ДПА-4.

«Розширене пілотування дасть змогу перевірити функціональність платформи та ефективність запропонованих процедур».

(Український центр оцінювання якості освіти, інформаційні матеріали про апробацію ДПА-4 у 2026 році)

Для систематизації базових математичних тем придатний розбір підсумкових контрольних робіт з математики для 4 класу. Матеріал містить типові помилки четвертокласників, зокрема порушення порядку дій, неточне читання умови задачі та неправильне оформлення розв’язання.

Галузь	Що перевіряли	Чому це потрібно
Усне мовлення	Відповідь, пояснення, комунікацію	Показує, чи може учень висловлювати думку
Читання	Розуміння тексту, пошук інформації, висновки	Визначає готовність працювати з навчальними текстами
Письмо	Побудову зв’язної відповіді	Перевіряє практичне застосування мовних умінь
Математичні обчислення	Точність і вибір дій	Виявляє сформованість базових навичок
Розв’язування задач	Аналіз умови та побудову способу розв’язання	Перевіряє логічне мислення
Дослідження ситуацій	Порівняння, інтерпретацію та обґрунтування	Показує здатність застосовувати знання

Як проходила апробація і що перевіряли організатори

Апробація складалася з кількох послідовних етапів. Спочатку УЦОЯО та регіональні центри проводили інструктивно-методичні наради для шкіл, пояснювали правила роботи зі спеціальною освітньою платформою та передавали логіни й паролі. Школи отримували електронні макети тестових зошитів, матеріали для проведення робіт, анкети для адміністрацій і вчителів.

Після виконання завдань педагоги перевіряли роботи за встановленими критеріями, а результати вносили до системи.

Атестаційні роботи виконувалися за графіком, який визначав УЦОЯО. Перевірку в школах мали завершити до 28 травня, внесення результатів — до 12 червня.

У період із 17 до 22 червня окремі електронні копії робіт завантажували до системи за запитом УЦОЯО, а централізовану перевірку цих копій планували завершити до 4 вересня 2026 року.

Цей подвійний механізм потрібний для контролю якості оцінювання. Порівнюючи бали, виставлені вчителями на місцях, із результатами повторної перевірки окремих робіт, фахівці можуть визначити, наскільки однозначними є критерії та чи однаково їх застосовують різні перевіряльники.

Що таке спеціальна освітня платформа

Спеціальна освітня платформа ДПА — цифрова система для збирання, передавання й опрацювання інформації про учасників, результати робіт і перебіг оцінювання. Її створення було одним із центральних елементів пілоту 2026 року.

Через платформу планувалося:

• реєструвати школи, учнів і педагогів;
• надавати закладам захищений доступ;
• передавати організаційні та методичні матеріали;
• вносити результати виконання робіт;
• збирати анкети адміністрацій і вчителів;
• завантажувати електронні копії окремих робіт;
• перевіряти повноту та коректність даних;
• формувати масиви для статистичного аналізу;
• виявляти технічні й організаційні проблеми.

У 2024 та 2025 роках організатори переважно випробовували завдання й окремі процедури. У 2026 році акцент змістився на масштабування: чи витримає цифрова система одночасну роботу великої кількості шкіл, чи зрозумілі інструкції для педагогів, чи можна швидко зібрати стандартизовані результати та перевірити їхню якість.

Без надійної цифрової інфраструктури стандартизоване оцінювання десятків або сотень тисяч четвертокласників створювало б ризик технічних збоїв, втрати інформації та несумісності даних із різних шкіл.

Чому роботи виконували в школах

Форма ЗНО в цьому випадку не означає, що дев’ятирічних або десятирічних дітей масово відправляли до окремих екзаменаційних центрів за моделлю НМТ. Апробацію проводили в школах-учасницях, а організацію забезпечували їхні працівники за інструкціями УЦОЯО.

Від зовнішнього оцінювання модель отримала інші характеристики:

• єдині вимоги до матеріалів;
• стандартизовану структуру завдань;
• спільні критерії перевірки;
• централізоване збирання результатів;
• статистичний аналіз якості кожного завдання;
• можливість зіставляти дані різних шкіл;
• контроль надійності перевірки;
• незалежне методичне керування процедурою.

Тому формулювання «ДПА у формі ЗНО» описує насамперед стандартизацію та зовнішній контроль, а не буквальне копіювання процедури вступного тестування старшокласників.

Навіщо Україні потрібна нова модель ДПА у 4 класі

Попередній формат атестації в початковій школі значною мірою залежав від конкретного закладу та вчителя. Школи могли використовувати різні збірники, формувати роботи на основі неоднакових завдань і застосовувати відмінні підходи до перевірки. За таких умов результати двох шкіл не завжди можна коректно порівняти.

ДПА у формі ЗНО для 4 класу має дати державі стандартизовані дані про те, наскільки учні опанували обов’язкові результати початкової освіти.

Йдеться не про складання рейтингу дітей, а про діагностику системи: які компетентності сформовані добре, де виникають масові труднощі, як відрізняються результати за типами шкіл і регіонами та які навчальні матеріали потребують коригування.

Модель повинна допомогти відповісти на практичні запитання:

1. Чи розуміють четвертокласники прочитаний текст, а не лише відтворюють окремі факти?
2. Чи можуть вони побудувати зв’язну усну та письмову відповідь?
3. Які типи математичних задач викликають найбільше труднощів?
4. Чи однаково учні застосовують знання у знайомих і нових ситуаціях?
5. Наскільки результати залежать від типу населеного пункту або школи?
6. Чи справляються педагоги зі стандартизованими критеріями перевірки?
7. Чи придатна цифрова платформа для масштабного використання?
8. Які процедури потрібно змінити до загального впровадження?

Результати окремої дитини не повинні розглядатися як повна характеристика її здібностей. Стандартизована робота показує рівень виконання конкретного набору завдань у визначений день. На відповідь можуть впливати втома, хвилювання, стан здоров’я, безпекова ситуація та інші обставини.

На системному рівні велика вибірка має значно більшу цінність. Коли тисячі учнів однаково помиляються в завданні, це може свідчити не про індивідуальну неуважність, а про проблему у формулюванні тесту, методиці викладання або навчальній програмі.

Рівень використання результатів	Які рішення можна ухвалювати
Учень	Визначити сильні сторони та прогалини
Учитель	Скоригувати повторення окремих тем
Школа	Проаналізувати якість навчання після початкової ланки
Громада	Побачити потребу в методичній або ресурсній підтримці
МОН та УЦОЯО	Доопрацювати завдання, процедури й нормативні документи
Розробники програм	Уточнити очікувані результати навчання
Автори підручників	Змінити подання тем, які учні засвоюють найгірше

Докладніше про відмінність нової моделі від традиційних шкільних робіт можна прочитати в матеріалі про обов’язкову ДПА у 4 класі та заплановані зміни. Водночас конкретна дата повного запуску залежить від нормативних рішень, готовності інфраструктури та висновків за результатами апробації.

Чи впливала пілотна ДПА на оцінки та переведення до 5 класу

У 2026 році учні, які завершували початкову, базову або повну загальну середню освіту, були звільнені від проходження обов’язкової державної підсумкової атестації. Це прямо закріплено в законодавстві. Отже, участь у пілоті не могла перетворюватися на окремий загальнонаціональний бар’єр для переведення до 5 класу.

Оцінювання проводили для апробації інструментів і процедур. Його результати були потрібні передусім УЦОЯО, МОН та розробникам моделі.

Школа могла використовувати отриману інформацію для педагогічного аналізу, але пілот не скасовував установленого порядку оцінювання навчальних досягнень і переведення учнів.

Батькам варто розрізняти три процедури:

Процедура	Статус	Основна мета
Звичайна підсумкова робота	Частина навчального процесу	Перевірити засвоєння програми класу
Пілотна ДПА	Апробація на вибірці	Перевірити завдання, платформу та процедури
Обов’язкова ДПА	Державна атестація	Оцінити результати завершення рівня освіти

Якщо дитина брала участь у пілоті, школа мала пояснити батькам формат роботи, строки та організаційні умови. Некоректно називати таку участь «провалом іспиту» або створювати додатковий психологічний тиск через бали.

Для тренування окремих умінь можна використовувати збірник контрольних робіт з математики й української мови для 4 класу, однак підготовка не повинна зводитися до механічного заучування відповідей. Нова модель перевіряє роботу з інформацією, пояснення, логіку та здатність застосовувати знання.

Коли оприлюднять результати пілотування

За планом МОН, після проведення апробації фахівці УЦОЯО мали проаналізувати роботу спеціальної освітньої платформи, підготувати пропозиції щодо її доопрацювання та оприлюднити підсумковий звіт. Попередній план передбачав підготовку звіту у вересні–жовтні 2026 року.

Паралельно Міністерство освіти і науки мало підготувати зміни до нормативно-правових актів, необхідні для подальшого проведення ДПА у стандартизованій формі.

Станом на липень 2026 року повний офіційний звіт за результатами третього етапу ще не був передбачений календарем до оприлюднення. Тому достовірно називати середній бал, частку учнів із низькими результатами або найскладніші завдання зарано.

Такі цифри мають з’явитися лише після завершення централізованої перевірки та статистичного аналізу.

У звіті очікуються дані щонайменше про:

• виконання завдань мовно-літературної галузі;
• результати математичної частини;
• статистичні характеристики тестових завдань;
• якість і узгодженість перевірки;
• роботу спеціальної освітньої платформи;
• труднощі, з якими зіткнулися школи;
• результати анкетування педагогів та адміністрацій;
• необхідні зміни до процедури;
• готовність моделі до подальшого масштабування.

Окреме значення матиме аналіз електронних копій робіт, які УЦОЯО отримав від частини учасників. Він покаже, чи збігаються оцінки шкільних перевіряльників із централізованою експертною перевіркою.

Як батькам готувати дитину до майбутньої ДПА

Пілотування не створює потреби в інтенсивній екзаменаційній підготовці з першого класу. Найбільш ефективною залишається регулярна робота з базовими навичками: читанням, усним і письмовим мовленням, обчисленнями, задачами та аналізом інформації.

Практичний план може включати:

• щоденне читання коротких художніх і пізнавальних текстів;
• обговорення прочитаного без підказок;
• прохання пояснити, чому дитина обрала певну відповідь;
• складання коротких письмових повідомлень;
• усний рахунок протягом 5–10 хвилин;
• розв’язування однієї задачі з повним поясненням;
• роботу з таблицями, схемами, розкладами й діаграмами;
• перевірку відповіді іншим способом;
• поступове тренування роботи в обмежений час;
• спокійне ставлення до помилок та їхній розбір.

Не слід використовувати неперевірені «відповіді на ДПА-2026», які поширюють у соціальних мережах. Офіційні матеріали пілотування передавали закладам за визначеною процедурою, а метою оцінювання було отримання достовірних результатів, а не відтворення заздалегідь завчених рішень.

Запитання та відповіді

Чи всі учні 4 класу складали ДПА у 2026 році?

Ні. Всі випускники початкової школи у 2025/2026 навчальному році були звільнені від обов’язкової ДПА. У пілотуванні брала участь вибірка приблизно з 10 тисяч четвертокласників зі спеціально визначених шкіл.

Навіщо проводили пілот, якщо обов’язкову ДПА скасували?

Звільнення учнів від атестації не зупинило розроблення майбутньої моделі. Пілот був потрібний, щоб перевірити завдання, інструкції, критерії оцінювання, роботу педагогів і спеціальної освітньої платформи до можливого масштабування.

Які предмети входили до пілотної ДПА?

Оцінювання охоплювало мовно-літературну галузь — державну мову й читання — та математику. Учні працювали з текстами, письмовими завданнями, усною взаємодією, задачами й дослідницькими ситуаціями.

Чи виставляли оцінку за пілотну роботу в табель?

Пілот мав дослідницьку й організаційну мету та не був загальнообов’язковою атестацією. Порядок використання результатів усередині конкретної школи мав відповідати чинним правилам оцінювання, але пілот не був окремою умовою переходу до 5 класу.

Де учні виконували завдання?

Роботи проводили у школах, включених до переліку учасників апробації. Заклади отримували матеріали, інструкції та доступ до спеціальної освітньої платформи через систему УЦОЯО і регіональних центрів.

Коли з’являться повні результати?

Календарний план передбачав оприлюднення звіту у вересні–жовтні 2026 року після завершення перевірки, аналізу електронних копій робіт, опрацювання анкет і статистичного аналізу завдань.

Пілотна ДПА для 4 класу у 2026 році була масштабною перевіркою майбутньої системи, а не обов’язковим іспитом для всіх дітей. Її результати мають показати, чи здатна нова модель об’єктивно оцінювати базові компетентності четвертокласників, однаково працювати в різних школах і надавати державі дані, необхідні для коригування програм, завдань та освітньої політики.

Більше практичних пояснень для батьків і школярів — у матеріалі: Збірник диктантів з української мови для 9 класу (О. Авраменко, «Грамота»): як готуватися до диктанту ДПА